Колишній одесит, який багато років тому виїхав на постійне місце проживання в Америку, Дмитро Саліта хоче здійснити другу спробу стати чемпіоном світу. Цього разу він висловив претензії на пояс, яким володіє донеччанин В’ячеслав Сенченко. Про це Саліта розповів спеціально для «Газети».

«Американці не хочуть їхати в Донецьк заради бою із Сенченком. Я ж радо погоджуся на це. Впевнений, той факт, що я — виходець з України, додасть нашому поєдинку «родзинку», — каже боксер. 

Тренується Дмитро Саліта під керівництвом Емануеля Стюарда. Цей фахівець, як відомо, готує до боїв Володимира Кличка. Співпраця зі Стюардом допомогла Саліті вдосконалитися. «Робота з таким грамотним тренером зробила мене кращим. Удосконалив свою техніку та поглибив тактичні пізнання. Вірю, що знання, які здобув, допоможуть мені перемогти Сенченка», — запевняє боксер.      

В Україні Дмитро Саліта маловідомий, а ось в американському Нью-Йорку він є справжньою «зіркою». Саліта народився в Одесі, звідки в дев’ятирічному віці виїхав на постійне проживання в США. «Основною причиною нашого переїзду в Америку став факт дискримінації євреїв, — розповідає Дмитро. — Мої батьки вважали: я і брат, ставши дорослими, могли б утратити ті можливості, які дозволили б нам досягти всього того, на що здатні. Брат, який на дев’ять років старший, часто чув на свою адресу образи, встрявав у бійки. Було дуже складно, сповідуючи юдаїзм, знайти гарну роботу або навчатися в престижній школі». 

У Штатах у Дмитра не все складалося добре. 1999 року від раку померла матір.

Боксерську кар’єру він розпочав за океаном. «У тринадцять років, коли розпочав навчання в школі, мав одяг, який носив на Батьківщині. Через це, а також незнання англійської з мене насміхалися. Довелося навчитися захищатися. Тому записався на заняття з карате, а згодом брат привів мене в боксерський клуб. Так усе почалося. Мене викликали в кабінет директора, декілька разів виганяли зі школи, але я не втратив самоповаги. І почав бити в школі деяких невігласів». 

Українець є переможцем нью-йоркського турніру «Золоті рукавички», який для американських шанувальників боксу рівноцінний Олімпійським іграм.